офіційний інтернет-портал

Добротвірська

селищна рада

children.gif

econ.png

grom.png

vru.gif

Мультимедіа

pictures-icon

 

 

 

Інформація

Відділ агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької райдержадміністрації повідомляє, що за останні роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла багаторічна рослина - Борщівниик Сосновського (HeracleumsosnowskyiManden). Борщівник зацвітає на 2-7 рік життя, переносить заморозки до -7 -9 0 С. Основними місцями його розвитку береги потічків, річок, каналів, узбіччя доріг, деградовані луки, пасовища тощо. При контакті людини з рослиною спричиняє опіки, які важко загоюються.

Заходи боротьби з борщівником Сосновського.

Для боротьби з отруйною рослиною існують різні методи: механічне (шляхом одушення або виснаження рослини) та хімічне (використання гербіцидів) знищення. Для того, щоб механічний метод був ефективним, потрібно систематично підрізати корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово підкошувати паростки, що відростають. Не припиняти такі роботи протягом кількох років до тих пір, поки не будуть знищені всі кореневища та насіння в ґрунті. Ефективніший метод боротьби — хімічний. Внесення зареєстрованих в Україні, рекомендованих на основі гліфосатів, дикамби, сульфанілсечовин і інших гербіцидів, проводиться при висоті рослинин до 10-20 см навесні або після підкошування.
Якщо ж упущено момент і рослини зацвіли, то скошену масу (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов'язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли зацвівша рослина скошена. А одна така рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин. Причому насіння може прорости в ґрунті навіть через 10-12 років!
Боротьба буде ефективною, коли проводиться одночасно в усій зараженій місцевості.

Помилками при знищенні борщівника Сосновського є:

- скошувати рослини борщівника в період цвітіння і на початку дозрівання плодів;
- застосовувати не зареєстровані в Україні і не рекомендовані гербіциди;
- під час роботи з борщівником не можна бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла;
- скошений матеріал не можна залишати кинутим на місці без скидання купи і спалювання;
- не можна близько підходити до рослин, або заростей борщівника, брати в руки будь-які його частини, нюхатиквіти, фотографуватись тощо.

Також досить часто у посівах насіння соняшнику та ярих культур можна зустріти таку рослину як амброзія полинолиста, що завдає чималого клопоту сільськогосподарським товаровиробникам. Дану рослину можна знайти у будь-якому куточку нашої держави. Причиною такої поширеності даного явища є те, що вона не вибаглива до природніх умов та досить стійка до змін у зовнішньому середовищі.

По зовнішньому вигляду амброзія полинолиста нагадує полин звичайний. Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. Висота стебла й розміри надземних органів сильно варіюють. При густому травостої, на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають 10-15 см; на родючих ґрунтах, за достатнього зволоження, і рідкого травостою, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти.
Сходи з'являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тис. насінин.
Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур'яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом. Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків. ЇЇ шкодочинність в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров'я людей.

Розвиваючи потужну надземну масу й кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. При сильному засміченні посівів амброзією полинолистою врожайність культур різко знижується. Під час збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, коноплі, люцерна, насінники овочевих) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. В таких випадках необхідні додаткові витрати на очищення насіннєвого матеріалу. При засміченні посівів багаторічних трав (конюшини, люцерни й ін.) і однорічних трав на зелений корм, а також луків і пасовищ якість корму, що заготовлюється, знижується.
Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур'яном. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання схильне до алергічних реакцій населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з'являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма. Ефективних ліків проти цього захворювання поки що не існує.

Боротьба з амброзією.

Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур'яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур'яном знижується на 70-80 %. На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. Можна також використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи з сульфатом амонію. А на великих площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Для знищення амброзії полинолистої підходять препарати на основі солей гліфосату (Буран, Вулкан плюс, Торнадо, Ураган Форте, Нобль, Раундап Екстра), сульфонілсечовини (Тритон, Конус, Міранда), прометрину (ґрунтовий гербіцид Сегмент). Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.